Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2014 року Справа № 904/9403/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Карабаня В.Я.,

суддів: Жаботиної Г.В.,

Ковтонюк Л.В.

за участю представників сторін, що були присутні:

20.10.2014: Білей Ю.О., Матвєєва Т.В.

27.10.2014: Марченко Н.М., Русанова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 у справі № 904/9403/13 господарського суду Дніпропетровської області за позовомдержавного підприємства "Придніпровська залізниця" до публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" простягнення 22 008, 84 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 (суддя Загинайко Т.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 (колегія у складі суддів: Орєшкіної Е.В., Широбокової Л.П., Пруднікова В.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" 1003,20 грн. збору за зберігання вантажу, 21 005,64 грн. плати за користування вагонами, 1720,50 грн. судового збору за подання позову до господарського суду, 913,50 грн. судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією.

Не погоджуючись із постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2014, публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 як таку, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 залишити в силі.

В судовому засіданні 20.10.2014 оголошено перерву до 27.10.2014.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2013 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 22 008,84 грн. збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами.

Позов мотивовано тим, що між державним підприємством "Придніпровська залізниця" та відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат") укладено договір № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.2008, згідно умов якого експлуатується під'їзна колія, яка належить публічному акціонерному товариству "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції; під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Згідно накладних позивач прийняв порожні вагони власності товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп" до перевезення на адресу одержувача публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", станцією призначення в яких вказано ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці. На шляху прямування вагони були затримані на станції Нікополь Придніпровської залізниці через неможливість прийняття їх на станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з неприйманням вантажу одержувачем публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію, про що залізницею видано наказ № 357 від 31.05.2013 о 02. год. 02 хв., складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 5 від 31.05.2013, акт загальної форми ГУ-23 № 26 від 31.05.2013, та направлено відповідачу відповідне повідомлення (отримано останнім 31.05.2013 о 03 год. 55 хв). Відповідно до вищевказаного наказу позивачем було затримано вагони №№ голова 61119939 хвіст 61122453 у кількості 57 вагонів, індекс поїзда 4700-282 - 4672 з вантажем на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2113. На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідність вантажовласника. 02.06.2013 року у журналі № 3 диспетчерських розпоряджень по Криворізькій дирекції залізниці на відміну наказів по затриманих поїздах форми ДУ-58 о 17 год. 30 хв. зареєстровано наказ № 794 про надання дозволу станції Нікополь Придніпровської залізниці відправити поїзд №2113 (4700-282-4672), який був затриманий за наказом від 31.05.2013 року №357, з оформленням всіх необхідних документів. Позивачем нараховано плату за користування вагонами у сумі 21 005,64 грн. (включено до відомостей плати за користування вагонами ф.ГУ-46 № 05069626, № 05069630), та збір за зберігання вантажу у сумі 1 003,20 грн. за накопичувальною карткою ф.ФДУ092 № 05069149, які позивач просив стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, господарський суд Дніпропетровської області виходив з того, що позивачем не доведено факту неможливості подачі вагонів на колії станції призначення за період їх затримки, тому підстави для затримки вагонів і як наслідок нарахування плати за їх користування, за час затримки відсутні.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, в постанові вказав про те, що, як встановлено судом, затримка вагонів мала місце з вини вантажоодержувача, яким несвоєчасно забиралися вагони на свою під'їздну колію, що призвело до накопичення вагонів на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці, у зв'язку з чим залізницею за зберігання вантажу на станції понад зазначений Статутом залізниць України термін обґрунтовано нараховано плату за зберігання вантажу та плату за користування вагонами згідно встановлених тарифів. Позивачем доведено належними доказами обставини, що мають значення під час вирішення спору по суті, в тому числі, щодо вини відповідача у затримці вагонів понад встановлений термін зберігання. З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог державного підприємства "Придніпровська залізниця".

Вказані висновки апеляційного господарського суду відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства України, підстав для задоволення касаційної скарги Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 у справі № 904/9403/13 залишити без змін.

Головуючий В.Карабань

судді: Г.Жаботина

Л.Ковтонюк